Все просто. В характерництві людина - це прибор, обдертий вольтметр, але напругу показує дуже точно. Якшо цей вольтметр буде мати свою "думку"(заряд), він перестане бути індикатором. Зі слів Чумаченка, характерник в буденному своєму стані - це 0*, але в будь-яку мить може піти як в + так і в -, через зміну свого характерного настрою. А якщо він буде постійно на золотому троні сидіть, то він не перейде, бо трон не дозволить. Тобто світло має вплив утримувати людину лише в одній виділеній позиції, яку утримує через погорду й зверхність. Звідси всі королівства, царства й врешті решт сучасна західна цівілізація.
*звісно дещо вище 0. Ледь ознчений +. Подібний настрій має дуб або тільки-но спечена хлібина покладена на стіл, людина, яка працює в полі. Це вірний буденний стан. Якщо ж людина бути весь час світиться як сонце (показуючи всім який Я), то скоріш за все закінчиться все інфарктом. Знову ж зі слів Чумаченка, людина - це не лампочка Іліча, щоб весь час світиться. Не можна жити постійно включеним, бо ризикуєш піти на аналізи. Це якшо не брати до уваги ту ж нечисть або там..я не знаю..НКВД чи ще щось. Чого й в козаків місяць був у такій повазі. Він давав волю поведінки. Сонце ж навпаки підкорює. Чого так, я не знаю.
А щоб було зрозуміліше, монаше, у військовому смислі, хто певно пересіче поле - ведмідь чи лисиця?
Востаннє редагувалося Дід Артім (06 Nov 2009 15:30:14)
Батько ілі отєц зна що каже, слухайтеся батьків мать вашу