Духовний шлях людини в суспільстві

З цього приводу є однин спомин з життя мого діда. У роки війни, коли німці тримали фронт за річкою, дідове село, яке
лежало на протилежному березі, перебувало під постійним гарматним обстрілом, бо за його околицями стояли
радянські війська. Дідова хата була першою від річки, а тому навколо неї все ревіло і стогнало від вибухів. Два люті
вороги зійшлися у жорстокому двобої, а-посерединь вдягнений лише у чисту білизну, на виду у німців під хатою на
призьбі сидів мій дід, палячи свою незмінну самокрутку. Жоден снаряд не упав на його домівку, яка захищалася у
такий спосіб. За всі дні, доки стояв фронт.

Василь Чумаченко "КРИК ПУГАЧА"

Сьогодні проходив медогляд, потрібний при проходженні техогляду авто, що в принципі абсурдно, але їздити потрібно.
Саме цікаве, що цей весь ідіотизм чиновники завжди виправдають турботою про народ.
Та це ще не весь абсурд. Проходило медогляд багато матерів з дітьми різного віку, галас дітей ще досі не можу
забути. Турбота про дітей? Брехня, - в державно-чиновниче рабство з дитинства!!!!!!

На початку я привів цитату з книги Чумаченка, як прояв хибності в науці - характерництво, СПАС та всіляких
споріднених течій цієї науки. Звісно, бути першим хлопцем на селі - вершина егоїзму, та чи це духовний шлях?
Іще анекдот до теми:
зустрічаються двоє, один каже:
- пішли до твого сусіда поздоровимо з Днем Народження
другий відповідає:
- та в мене нема подарунка
на що перший радить:
- а ти скажи, що в тебе корова здохла!

Востаннє редагувалося Світломир (04 Aug 2010 20:34:21)